Рада профілактики негативних явищ
РОБОТИ
РАДИ ПРОФІЛАКТИКИ НЕГАТИВНИХ ЯВИЩ
I. Мета й завдання
Створення умов зі сприяння соціальному зростанню молоді, утвердженню свідомості і високогуманних принципів, утілених у праві, підвищення соціальної активності в діяльності, спрямованій на запобігання правопорушенням:
1. Подолання в свідомості окремих учнів помилкових поглядів, які сформувалися внаслідок неправильного виховання.
2. Формування в учнів правових понять, які б регулювали їхню поведінку.
3. Вироблення в них навичок і звичок правомірної поведінки.
4. Формування в учнів активної позиції в правовій сфері.
5. Протистояння негативним явищам та впливам.
II. Основні напрями діяльності
1.Педагогічна профілактика:
- Діагностика інтересів.
- Діагностика нахилів, здібностей.
- Діагностика та корекція особистісного самовизначення учнів.
- Розробка і проведення заходів щодо створення сприятливих умов для саморозвитку особистості в колективі.
2. Консультаційна діяльність.
- Практичні поради щодо виходу з проблемної ситуації.
- Допомога у встановленні причин які призводять до виникнення проблем, та вирішення їх.
3. Просвітницька діяльність.
- Поширення знань з права, психології, соціології, медицини, які сприяють ефективному вирішенню завдань профілактики правопорушень.
- Ознайомлення вчителів, батьків з основами вікової психології.
- Практичне використання набутих знань у вирішенні конкретних питань навчання й виховання.
III. Склад шкільної ради профілактики.
1.До шкільної ради профілактики входять:
- директор
- заступники директора з навчально-виховної роботи;
- заступник директора з виховної роботи;
- психолог;
- класний керівник;
- педагог-організатор;
- бібліотекою;
- дільничний інспектор.
2.У засіданнях ради за потреби беруть участь члени виконкому шкільного містечка, класні керівники, вчителі-предметники.
3.Періодичність засідань ради визначається залежно від загального стану профілактичної роботи в школі, необхідності в рішучих заходах.
Працівники сільської ради, дільничний інспектор, дирекція школи спільно здійснюють рейди перевірки вивчення умов навчання та виховання дітей удома; спільні засідання виконкому сільської ради профілактики правопорушень. Школа порушує питання про застосування засобів правового впливу на батьків, які не займаються вихованням дітей. На ці засідання викликають батьків та учнів, щоб знайти можливі шляхи виходу із скрутної ситуації. І це, звичайно, дає бажані результати.
Діти з неблагополучних сімей перебувають під постійним контролем, посиленою увагою школи, починаючи з першого класу (незважаючи на те, справили на дитину сімейні негаразди свій вплив чи ні). Класоводи, класні керівники організовують навчально-виховний процес, щоб з першого дня перебування в школі ці діти не були ізольованими в класному колективі, постійно відчували з його боку увагу і піклування. Цьому сприяє й залучення таких учнів до активної участі в громадській діяльності, роботі гуртків, спорт секцій, художній самодіяльності. Учні, в яких удома складаються несприятливі умови для виховання, повинні постійно відчувати, що школа-їхній рідний дім, де вони знайдуть розуміння, підтримку, емоційну рівновагу серед друзів-учителів та однолітків. Не треба боятися зайвий раз похвалить такого учня, відзначити його успіхи, хоч і незначні, перед класним колективом. Рівновага, якої набуває учень з неблагонадійної сім’ї в класному колективі, запобігає створенню конфліктних ситуацій між школою та сім’єю. Якщо учні з таких сімей не знаходять свого місця в класному колективі, розуміння з боку вчителів, а залишаються ізольованими, вони починають шукати розуміння, підтримки за межами школи, часто потрапляють у групи з асоціальною спрямованістю.
ПЛАН РОБОТИ РАДИ ПРОФІЛАКТИКИ НЕГАТИВНИХ ЯВИЩ
№ з/п |
Тематика засідань |
Термін проведення |
Відповідальний |
Відмітка про виконання |
1
| Аналіз роботи Ради профілактики правопорушень у 2017/2018 н.р. та завдання на 2018/2019 н.р.
Закріплення громадських вихователів за дітьми, що перебувають на внутрішньошкільному обліку.
Оновлення картотеки дітей, що перебувають на внутрішньошкільному обліку..
Про хід Всеукраїнського рейду “Урок”. Аналіз охоплення освітою дітей шкільного віку. |
Вересень |
Ніколова Р.З
Нєнова Х.М. |
|
2 | Про зайнятість у позаурочний час учнів, що потребують особливого педагогічного контролю та дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Про профілактичну роботу з учнями, які постійно запізнюються на уроки.
Перевірка щоденників учнів, які потребують посиленого контролю.
Про стан роботи з питань протидії наркоманії .
Про стан роботи щодо виконання заходів програми «Стоп насильству» |
Жовтень |
Ніколова Р.З
Нєнова Х.М.
Класні керівники
|
|
3 | Поведінка та успішність учнів , які потребують особливої уваги.
Профілактична робота з учнями, які схильні до пропусків навчальних занять.
Про законодавство в галузі профілактики правопорушень і злочинності серед підлітків.
Про хід Всеукраїнського рейду “Урок”.
Про підготовку до Всеукраїнського тижня права
Про проведення тижня «За здоровий спосіб життя» |
Листопад |
Класні керівники
Педагог-організатор
Нєнова Х.М. |
|
4
| Про стан роботи з профілактики правопорушень.
Профілактична робота з порушниками режиму роботи школи.
Про підготовку до проведення Місячника правової освіти
Про звіти керівників шкільних гуртків щодо роботи з учнями девіантної поведінки та учнів, що опинилися в складних життєвих умовах.
Про підсумки Всеукраїнського тижня права
|
Грудень |
Ніколова Р.З.
Класні керівники
Педагог-організатор
|
|
5 | Про роботу щодо запобігання расизму та ксенофобії
Співбесіда з невтигаючими учнями за підсумками І семестру.
|
Січень
| . Ніколова Р.З.
Нєнова Х.М. |
|
6 | Інформація класних керівників про стан роботи щодо зміцнення дисципліни та профілактики правопорушень.
Аналіз правової обізнаності учнів 6-8 класів.
Про роботу класних керівників щодо вчасного виявлення фактів знущання над підлітками, бійок тощо.
|
Лютий |
Класні керівники |
|
7 | Аналіз правової обізнаності учнів 9 класів.
Соціальна адаптація важковиховуваних дітей у процесі трудової діяльності
Про стан роботи з питань протидії наркоманії, токсикоманії, незаконному обігу наркотичних та психотропних речовин.
Результати проведення місячника правового виховання.
Про роботу батьківського лекторію правових знань
|
Березень |
Ніколова Р.З.
Нєнова Х.М.
Класні керівники
Вчитель правознавства |
|
8 | Про організацію відпочинку та оздоровлення дітей в літній період.
Про стан відвідування занять учнями. Зайнятість учнів у позаурочний час
|
Квітень | Ніколова Р.З.
Класні керівники
Нєнова Х.М. |
|
9 | Аналіз роботи Ради профілактики правопорушень за 2017-2018 н.р.
Про планування роботи Ради профілактики правопорушень на 2018/2019 н.р.
Про підсумки профорієнтаційної роботи з дітьми під облікових категорій.
| Травень |
Ніколова Р.З.
Нєнова Х.М.
Класні керівники |
|
ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА СЕРЕД ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ. Види соціальної профілактики насильства Визначають такі основні види соціальної профілактики насильства у молодіжному середовищі: первинна, вторинна та третинна. Кожний з видів профілактики має свої особливості. До первинної соціальної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Профілактична робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від маніпуляції. Первинна соціальна профілактика насильства серед дітей та учнівської молоді може бути проведена шляхом включення цієї проблеми в плани виховної роботи навчальних закладів як компонент профілактики негативних явищ в учнівському середовищі (проведення тематичних класних годин). Вторинна соціальна профілактика насильства є груповою. Метою цього виду профілактики є зміна ризикованої малоадаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства. Вторинна соціальна профілактика насильства може проводитися шляхом розроблення та проведення тренінгів для дітей підліткового віку та учнівської молоді з проблем насильства. Третинна соціальна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Тобто, як бачимо, цей вид профілактики проводиться на особистісному рівні. Важливо, щоб цю роботу вів фахівець психологічної служби школи. Просвітницька робота серед учнів Одним із найважливіших напрямів профілактичної діяльності, спрямованої на протидію насильству в умовах навчального закладу, є просвітницька робота серед дітей та учнівської молоді. Просвітницьку роботу проводять, як правило, фахівці психологічної служби навчального закладу (практичні психологи, соціальні педагоги) у взаємодії з адміністрацією та класними керівниками учнівських колективів. Фахівці визначають такі основні форми просвітницької роботи щодо попередження насильства: — лекційна робота; — організація конкурсів, фестивалів, акцій; — організація клубів з правових знань; — лекторії (кіно, відео) правових знань; — організація на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники навчально-виховного процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, юриста, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів. Слід зауважити, робота з роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів проводиться з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей та учнівської молоді. Колективні форми й методи навчально-виховної роботи (міні-лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно велику кількість підлітків та молоді, сприяють створенню їхнього позитивного настрою. Проведення профілактичних заходів щодо насильства серед дітей та учнівської молоді сприяє формуванню правосвідомості та правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиває активність, самостійність, творчість, створює умови для самореалізації особистості учня. Напрями діяльності з дітьми з проявами агресивної поведінки На думку фахівців, у роботі з дітьми з проявами агресивної поведінки педагогічну діяльність треба спрямовувати на: — корекцію взаємовідносин з оточуючими; — подолання егоцентризму (характерної риси агресорів); — розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності; — виховання вольових рис характеру (уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе, зокрема в конфліктній ситуації); — тренування уваги, спокою, терпіння (рекомендовано в таких випадках: конструювання, моделювання, випалювання, різьба по дереву, витинання, вишивання). Не слід дітям із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками чи молодшими дітьми — це може спровокувати прояви жорстокості. Так званих агресорів треба вчити аналізувати свої почуття і почуття інших людей, також вчити з розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, вчити справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом[1]. Профілактична робота з педагогічним колективом Одночасно робота з профілактики насильства повинна проводитися з педагогічними працівниками та батьківською громадськістю. Для роботи з педагогічним колективом практичним психологам навчального закладу необхідно брати участь у роботі тематичних педагогічних нарад, на яких робити повідомлення про інноваційні технології навчально-виховного процесу, інтегруванняв педагогічну практику останніх досягнень педагогіки та психології з питань навчання та виховання учнів різних вікових категорій, проводити психологічний супровід молодих вчителів, а також роботу з профілактики емоційного вигорання. Профілактична робота з батьківською громадськістю Серед форм насильства, які трапляються у навчальних закладах, переважають такі: За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською громадською організацією Жіночий консорціум України у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей Робота з батьківською громадськістю передбачає використання як просвітницьких форм і методів роботи, так і практичних занять. Розглянемо основні форми роботи з батьками. 1. Батьківські збори — робота з колективом батьків. Це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування щоб, обговорити актуальні питання навчання і виховання, ухвалення рішень. 2. Консультації — форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам з різних проблем родинного виховання. 3. Педагогічний консиліум — форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є: цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом. 4. Лекція — послідовний монологічний виклад узагальнених знань. Види лекцій: лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж, науково-популярна. 5. Семінар — активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і вчителів з вивчення літератури, підготовка виступів, доповідей, тез, запитань. Практичний психолог заздалегідь оголошує тему семінару; після виступів здійснюється обмін думками. Механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу Найчастіше насильство до дітей чинять: За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською громадською організацією Жіночий консорціум України у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської Київської та Черкаської областей За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у навчальному закладі відповідальність несе керівник навчального закладу. Тому в кожному навчальному закладі повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та шкільного подвір’я на предмет небезпеки (Тобто переглянути, у яких з них діти та підлітки можуть бути ізольованими та травмованими.) З метою профілактики випадків насильства необхідно посилити контроль за чергуванням вчителів на перервах. Адже учні всіх вікових категорій не повинні залишатися без нагляду дорослих. Варто також розробити внутрішньо-шкільний механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу з виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми та реагування на них. Нижче ми пропонуємо алгоритм дій працівників навчального закладу освіти (розроблено С. Буровим — експертом з прав людини) у разі виявлення факту насильства над дитиною. Алгоритм дій працівника навчального закладу 1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), ваші дії: Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу. Самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ. 2. У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії: Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу; Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей; Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його доорганів внутрішніх справ; Повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) вище органи. 3. У випадках, коли ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною, ваші дії: Якомога швидше повідомити про цей факт адміністрацію навчального закладу; Одночасно повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей та міліцію. Дії адміністрації навчального закладу Ствердно відповіли про те, що зазнають насильства в школі За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською громадською організацією Жіночий консорціум України у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника навчального закладу до представника адміністрації навчального закладу щодо жорстокого поводження з нею адміністратор зобов’язаний, якщо звернення (повідомлення) усне, оформити це повідомлення письмово, зазначивши, від кого та коли (дата, час) воно отримано. Звернення має бути оформлене належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Необхідно терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до вимог законодавства України. Чого не слід робити За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею. По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може вилитися в набагато гірші наслідки. По-друге, навчальний заклад несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник навчального закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм навчально-виховного процесу до дисциплінарної відповідальності. Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення. Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення). Рекомендації щодо організації роботи У навчальному закладі необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-агресорів. Фахівці психологічної служби повинні організувати системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з дітьми, що мають схильність до насильства. За необхідності залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів. Важливо не залишати поза увагою батьків таких дітей. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися і реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально— педагогічної та психологічної допомоги дитині-агресору та дітям, які постраждали від його дій. Робота психологічної служби навчального закладу з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді повинна бути спрямована на — проведення заходів з профілактики негативних звичок, жорстокої та протиправної поведінки серед неповнолітніх; — здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей; — створення на базі навчальних закладів консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста; — проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи з молоддю у наданні допомоги для вирішення особистих проблем; — наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин), спрямованої на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів; — активніше залучення батьків до профілактичної роботи з дітьми. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі школи. Це особливо стосується дітей молодшого віку; Не слід дітям із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками чи молодшими дітьми — це може спровокувати прояви жорстокості. — надання більшої уваги статеворольовому вихованню дітей, зокрема через вираження особистісних симпатій. Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути шкільна медіація — вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації. |
Тренінгові заняття
з профілактики негативних явищ
Заняття 1
Тема: Здоров’я – що це?
Мета: актуалізувати відчуття важливості, складності здоров’я та потреби дбайливого і відповідального до нього ставлення. Задати напрямок подальшої роботи з осмислення учасниками цінності власного здоров’я.
Знайомство
Кожен учасник називає своє ім’я так, як би йому хотілося, щоб його називали в групі.
Розминка. Вправа “Сусід праворуч, сусід ліворуч”
Мета: створення доброзичливої атмосфери в групі; підвищення довіри та рівня згуртованості.
Учасники створюють коло. У кого з учасників опиниться в руках м’яч, той називає ім’я сусіда праворуч і ліворуч, і кидає м’яч кому захоче. Той, хто отримав м’яч, продовжує гру і називає імена сусідів праворуч і ліворуч.
Основна частина. Вправа “Що таке здоров’я?”
Мета: дати визначення поняттю “здоров’я”, проаналізувати складові здоров’я.
Учасники називають асоціації на слово “здоров’я”. Після цього об’єднуються в 3-4 малі групи і методом мозкової атаки дають власне визначення поняття “здоров’я”.
Потім учасникам пропонується пригадати прислів’я і приказки про здоров’я.
Після обговорення завдання учасникам пропонується створити коло здоров’я.
Рефлексія заняття.
Чи є для вас тема здоров’я актуальною?
- Чому?
Заняття 2
Тема: Інформованість та ставлення молоді до проблеми наркоманії, ВІЛ/СНІДу
Мета: виявити рівень інформованості молоді про наркотики та ставлення до людей, які їх вживають. Створення довірливої і відкритої атмосфери співробітництва.
Методи: рольова гра, опитування, бесіда, вправа.
Рольова гра “Моє ім’я”.
Мета: встановлення особистих контактів, створення передумов для відвертого спілкування.
Хід гри: учасники називають свої ім’я в трьох варіантах (своє ім’я; яким би йому хотілося, щоб його називали; не хотілося, щоб називали), аргументуючи кожну думку, наприклад, подобається, тому що саме так називає мама друзі.
Очікуванні результати: молоді люди почнуть ставитися один до одного з більшою повагою, що створить умови для подальшої відвертості та ефективної роботи усієї групи.
Запитання для обговорення:
- Чи маєте ви доступ до інформації про наркоманію, ВІЛ/СНІД? Чи достатньо такої інформації?
- Хто повинен створювати та поширювати профілактичні інформаційно-рекламні матеріали?
- Які ви знаєте шляхи вживання наркотиків?
- Що таке залежність?
- Чи пов’язана поведінка із загрозою наркотичної залежності?
- Наркоманія стосується кожного, чи тільки представників найбільш уразливих груп населення?
Треба звернути увагу: на рівень інформованості, особистий досвід підлітків та молоді, на статистичні відомості про розповсюдження наркоманії те, що молодь перебуває у центрі поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні.
Очікувані результати: переведення загальної проблеми в особисту.
Вправа “Хто Я?”
“Як часто ви задаєте подібні запитання самому собі? З цього заняття і протягом всього тренінгу ви будете багато разів відповідати на запитання “Хто Я?”
Візьміть листок паперу і дайте відповідь на це запитання декілька разів. Будьте щирі, не обманюйте себе”.
Ця вправа задає глибоку особистісну установку на постійний внутрішній самоаналіз. Учасники будуть працювати з цим питанням протягом всього тренінгу, кожен раз повертаючись до питання і, головне, до своїх відповідей. Причому, від заняття до заняття відповідь може змінюватись разом із зміною уявлень людини про себе саму.
Рефлексія заняття
- Що нового ви дізналися на сьогоднішньому занятті?
Заняття 3
Тема: ВІЛ/СНІД – хвороба ХХІ століття
Мета: виявити поінформованість молоді про ВІЛ/СНІД. Усвідомити необхідність знань для успіху профілактичної роботи.
Методи: бесіда, опитування, дискусія, мозковий штурм.
Запитання для обговорення:
- Чому СНІД називають “чумою ХХІ століття”?
- Що вам відомо про стан поширення ВІЛ-інфекції у світі, в Україні?
- Які умови поглиблюють загрозу поширення ВІЛ-інфекції?
- Які шляхи інфікування ВІЛ?
- Які групи населення найбільш уразливі на ВІЛ/СНІД?
- Яка поведінка пов’язана з загрозою інфікування ВІЛ?
- ВІЛ стосується кожної людини, чи тільки представників уразливих груп населення?
- Чи необхідна терпимість та толерантне ставлення до людей, хворих на ВІЛ-інфекцію?
Дискусія: форми поширення профілактичної інформації.
Мозковий штурм “Що цікаво моїм одноліткам”.
Мета: усвідомити можливість особистої реалізації бажань своїх друзів, однолітків.
Хід: кожний з учасників визначає від імені своїх однолітків запитання, на які б вони хотіли отримати відповідь.
Треба звернути увагу: на інформованість молоді, рівень відвертості під час обговорення питань, активну участь у дискусії, бажання отримати знання для допомоги одноліткам.
Очікуванні результати: переведення загальної проблеми в особисту.
Вправа “Відверто кажучи”
“Однією з останніх процедур кожного заняття є анкетування. Вам потрібно закінчити речення, які задані в анкеті, і тим самим висловити своє ставлення до пройденого заняття. Будьте щирі, бо ваша думка допоможе ведучому продумувати наступне заняття, зробити його більш корисним для Вас і для групи в цілому”.
Дата заняття_____________________________________________
Моє тренінгове ім’я ______________________________________
- Під час заняття я зрозумів, що …
- Самим корисним для мене було …
- Я був би більш відвертим, якби …
- Своїми основними помилками на занятті я вважаю …
- На наступному заняття я хотів би …
- Будучи ведучим тренінгу я б …
Заняття 4
Тема: Групова робота як один із шляхів поширення знань про наркоманію, ВІЛ-інфекцію, інфекцій, що передаються статевим шляхом тощо
Мета: визначити принципи групової роботи, бажання знайти однодумців та працювати в групі.
Методи: індивідуальні бесіди, групові опитування, дискусія, гра.
Питання для обговорення:
- мотивація участі кожного у груповій роботі з профілактики наркоманії;
- принципи групової роботи;
- що необхідно обговорити з огляду на профілактику наркоманії, ВІЛ-інфекції, інфекцій, що передаються статевим шляхом тощо.
- Ресурси профілактичної роботи.
Гра “Міфи та реальність”.
Мета: поширити інформованість учасників, надати можливість виявити свої знання.
Хід: таблички “міф”, “реальність”, розташовані у різних кутках кімнати. Тренер зачитує висловлювання, а учасники вибирають відповідь і стають біля відповідної таблички.
Дискусія: Чи повинна молода людина нести відповідальність за особисте здоров’я?
Треба звернути увагу: на молодь, яка стала лідерами у групі на відвертість та емоційність учасників; висновок, що проблема наркоманії стосується усіх, і молода людина повинна нести відповідальність за особисте здоров’я, збереження якого залежить від особистої безпечної поведінки, зумовленої інформованістю молоді про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та розуміння того, що проблема ВІЛ-СНІД стосується кожного.
Вправа “Хто Я?” (див. заняття 1)
Домашнє завдання.
Подумайте:
- ВІЛ/СНІД – хвороба поведінки?
- Як би могла ваша група здійснювати профілактичну роботу?
- “Перспектива”
Сформулюйте основні цілі, які б ви хотіли досягти в недалекому майбутньому? Що Вас чекає в перспективі? До чого Ви прагнете? І головне – подумайте, які конкретні кроки треба зробити для досягнення цих цілей. Що можете зробити тільки ви? Кому прийдеться звернутись за допомогою. Основне завдання – скласти конкретну програму ваших дій на недалеке майбутнє, пригадуючи Ваші перспективні цілі.
Заняття 5
Тема: «Групи ризику», тенденції розвитку наркоманії, епідемії ВІЛ/СНІДу
Мета: поширення знань про загрозу вживання наркотичних речовин та ВІЛ-інфекції – основа ставлення кожного до цієї проблеми.
Методи: бесіда, опитування, дискусія, ігри.
Питання для обговорення:
– “групи ризику”;
– історія виявлення ВІЛ-інфекції;
– особливе місце ВІЛ серед інфекційних хвороб;
– особистий досвід спілкування з представниками “груп ризику”;
– ВІЛ і кожен із нас.
Дискусія: ВІЛ/СНІД – хвороба поведінки?
Треба звернути увагу: ВІЛ-інфекція стосується не тільки наркоманів, повій; проблема, СНІД – результат поведінки. У жорстокому світі СНІДу немає своїх та чужих.
Очікувані результати: розуміння необхідності кожного контролювати свою поведінку; нести відповідальність за власне здоров’я, поповнювати свої знання.
Гра “Чи ризикую я?”
Мета: виявити поінформованість молоді про ризиковані та не ризиковані форми поведінки.
Хід гри: підготувати набір карток з описом ситуацій, пов’язаних з вживанням наркотиків, інфікування на ВІЛ/СНІД. ситуації на картках програються та коментуються. Приклад карток: дружні обійми, статевий акт без презерватива, ін’єкція в лікувальному закладі, статеве життя в шлюбі, переливання крові, користування зубною щіткою іншої особи, відвідування басейну, статевий акт із споживачем наркотиків, догляд за хворим на СНІД, статеві зв’язки із кількома партнерами, проколювання вух, проживання в одному помешканні з ВІЛ-інфікованим, статевий акт після вживання алкоголю, татуювання, навчання в одному навчальному закладі з ВІЛ-інфікованим, статевий акт із використанням презерватива тощо.
Вправа “Мої слабкі і сильні сторони”.
У кожного із нас є сильні сторони, ті, які ми цінуємо, приймаємо і любимо в собі, що дає нам відчуття внутрішньої свободи і впевненості у своїх силах, а також слабкі сторони, такі які ми усвідомлюємо як внутрішній бар’єр.
Сформулюйте їх. На складання списку вам дається 7 хвилин.
Аналіз та обговорення.
Гра “Впевненість”.
Мета: вдосконалення отриманих знань та застосування їх на практиці.
Хід гри: готуються картки із різним ступенем ризику: високий, невисокий, ризик відсутній, ступінь ризику невідомий, не знаю. На підлозі проводять “Лінію ризику”. З одного боку від лінії розміщують зону “Високий ризик”, з протилежного – зону “Ризик відсутній”, зону “Невеликий ризик” розміщують ближче до середини, місцезнаходження зон “Не знаю” та “Ступінь ризику невідомий” визначає сама група. Кожен з учасників отримує картки, аналізує записану ситуацію та розміщує картки у певній зоні, обґрунтовуючи своє рішення. Якщо є сумніви стосовно вибору, то картка потрапляє в зону “Не знаю”. Після того, як усі учасники групи розклали свої картки, обговорюються ситуації з невизначеним ризиком.
Приклади відповідей на запитання, позначені на картках:
“Високий ризик” – статеві зв’язки з кількома партнерами, статевий акт із споживачем наркотиків тощо.
“Невеликий ризик” – проколювання вух, використання зубної щітки іншої людини тощо.
“Ризик відсутній” – статеве життя в шлюбі (з неінфікованим партнером), відвідування басейну, дружні обійми, догляд за хворим на СНІД, проживання в одному помешканні з ВІЛ-інфікованим тощо.
Звернути увагу: підвищена емоційність учасників може бути викликана називанням незнайомих термінів, слів, ситуацій або заборонених дорослими. Необхідно скористатися нагодою, обговорити та пояснити доречність термінів, які зумовлюють сором або небажання говорити.
Очікуванні результати: чітке усвідомлення ризикованих ситуацій.
Вправа “Відверто кажучи” (див. заняття 2)
Домашнє завдання:
– подумати, чи стосується ВІЛ кожного з нас?
– знайти синоніми для опису особливо загрозливих форм поведінки.
Заняття 6
Тема: Здоровий спосіб життя – вигадки чи необхідність?
Мета: пропаганда здорового способу життя, профілактика вживання наркотиків. Поширення об’єктивної інформації про шляхи передачі ВІЛ-інфекції.
Методи: бесіда, опитування, дискусія, рольова гра.
Питання для обговорення:
- поняття “здоровий спосіб життя”;
- здоровий спосіб життя – свідомий вибір, необхідність, вигадки;
- чи достатнє інформування про переваги здорового способу життя;
- роль поведінкових навичок щодо ведення здорового способу життя;
- функції імунної системи людини, поняття “імунітет”;
- функції імунної системи, їхні зміни під впливом ВІЛ.
Дискусія: чи стосується ВІЛ кожного з нас, чи є люди, котрі не можуть бути ВІЛ-інфіковані? Проводиться у трьох підгрупах. Одна обговорює переваги здорового способу життя, друга – переваги нездорового. Кожна з двох груп представляє третій свої доведення.
Треба звернути увагу: повага до свого здоров’я, позитивний досвід здорового способу життя вимагає певних зусиль; особистий досвід відмови від нездорового способу життя свідчить про наявність характеру, сили волі, поваги до себе.
Очікуванні результати: формування знань про переваги здорового способу життя, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, усвідомлення доречності здорового способу життя та особистої відповідальності за своє життя.
Висновок: отримана інформація повинна переростати у знання, знання – у мотивацію, мотивація – у переконання, які впливатимуть на поведінкові навички кожної молодої людини.
Вправа “Хто Я?” (див. заняття 1)
Рольова гра “Мрії про майбутнє”.
Мета: усвідомлення розуміння відмінності ідеальних і реальних уявлень про життя та особистої відповідальності за реалізацію мрій.
Хід гри: кожний учасник протягом 15 хвилин пише про свою майбутню професію, сім’ю, стосунки у ній, свого обранця. Потім за бажанням розповідають про свої мрії, відповідають на запитання (наприклад, про риси та якості вимріяного хлопця чи дівчини, розподіл сімейних обов’язків, вирішення життєвих труднощів тощо).
Звернути увагу: на можливість “зіткнення” ідеальних і реальних уявлень про життя, на можливість втручання негативних факторів (алкоголізму, наркоманії, ІПСШ тощо), збереження у цих обставинах особистих цінностей та ідеалів.
Очікуванні результати: розуміння особистої відповідальності за майбутнє (коханих, близьких, сім’ю, здоров’я дітей); бажання набути навички здорового способу життя.
Вправа “Відверто кажучи” (див. заняття 2)
Домашнє завдання:
Пояснити взаємозв’язок між поняттям кохання – секс – діти – сім’я – відповідальність;
Моделювання життєвих ситуацій, пов’язаних з вживанням алкоголю, наркотиків тощо.
Заняття 7
Тема:Толерантне ставлення до себе та інших
Мета: сформувати толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей, дати уявлення про особливості толерантної та інтолерантної особистості.
Розминка. Вправа “П’ять добрих слів”
Кожен з учасників обводить свою руку на папері, підписує її своїм ім’ям і віддає сусіду, який на кожному пальці пише якусь позитивну якість про його власника.
Основна частина. Вправа “Риси толерантної людини”
Мета: ознайомити учасників з основними рисами толерантної особистості, дати можливість підліткам оцінити свою міру толерантності.
Учасники отримують бланки, на яких написані 15 характеристик, які відповідають толерантній людині. Наприклад:
- тактовність;
- активність;
- лояльність;
- терпимість;
- надійність;
- раціональність;
- ініціативність;
- творчість;
- гуманізм;
- почуття гумору;
- дружелюбність;
- уміння слухати;
- емпатія;
- альтруїзм;
- довіра.
Потім пропонується учасникам проставити плюси напроти тих якостей, які вони вважають найбільш важливими і вираженими в них самих. Після цього йдеться обговорення тих якостей, які група відмітила найбільше і вони співпадають. По закінченні ці якості записуються на плакаті “Толерантна людина”.
Вправа “Чим відрізняється толерантна людина від інтолерантної?”
Мета: дати учасникам можливість з’ясувати, яких якостей не вистачає для того, щоб вважатися толерантною людиною.
Учасники на основі попередньої вправи підбирають антоніми до визначених якостей толерантної людини. Після цього йдеться обговорення.
Вправа “Чарівна крамниця”
Мета: дати можливість з’ясувати, яких якостей не вистачає самим учасникам для того, щоб вважатися толерантною людиною.
Учасникам пропонується уявити, що існує крамниця, де можна придбати позитивні якості характеру, при умові обміну на негативні риси. Після цього йде обговорення придбаної якості.
Рефлексія.
– Які, на ваш погляд, повинні бути умови для того, щоб формувалась толерантна особистість?
Заняття 8
Тема: Українське законодавство про ВІЛ
Мета: надати інформацію про законодавчу базу щодо ВІЛ -інфікованих людей.
Вступ
Мета: ознайомити із структурою заняття, основними завдання теми.
Знайомство “Асоціація”
Мета: підготувати учасників до подальшої роботи, сприяти створенню настрою на роботу.
Хід вправи: учасники групи кидають один одному м’яч при цьому називають ім’я і тварину з якою він асоціюється.
Очікування: “Акваріум”
Мета: допомогти учасникам усвідомити власні очікування від заняття.
Матеріали: плакат із зображенням акваріума, різнокольорові рибки.
Хід вправи: учасники пишуть свої очікування на стікерах у вигляді рибок і прикріплюють на плакаті із зображенням акваріума при цьому проговорюючи свої очікування від заняття. По завершенню заняття кожен учасник знаходить свою рибку і якщо очікування виправдались рибка залишається в акваріумі.
Правила групи: “Назви по порядку.”
Мета: повторити правила роботи в групи.
Хід вправи: тренер знімає правила роботи групи і пропонує учасникам пригадати і записати по порядку правила роботи. Потім учасникам зачитують правила і зрівнюють з оригіналом.
Вправа. “Що я знаю/ Хочу знати/Відповідь.”
Мета: з’ясувати рівень проінформованих учасників стосовно Українського законодавства щодо ВІЛ/СНІДу .
Хід вправи:
1 й етап .Учасники заповнюють першу колонку таблички “Що я знаю”. Потім зачитують і обмінюються думками.
2й етап. Учасники заповнюють 2 колонки таблиці “Хочу знати”. Запитують і обмінюються думками.
Зй етап. Тренер пропонує учасникам інформацію повідомлення стосовно українського законодавства щодо поширення ВІЛ/СНІДу. Акценти роботи на тому питанню. Де можна обстежитися не ВІЛ – інтенцію? Чи є обмеження добровільним? Які закони регламентують життя ВІЛ -інфікованих людей.
4й етап. Учасники заповнюють 3 колонки таблиці “Що я дізнався”.
Стратегія: “Запитання – відповідь.”
Хід вправи: учасники групи дивляться на 2 колонки таблиці яку заповнювали при виконанні минулої вправи та відмічають ті запитання на які вони не знайшли відповідь. Потім задають питання і з’ясовують спільними зусиллями.
Підведення підсумків роботи.
Заняття 9
Тема: Коли ви ризикуєте?
Мета: з’ясувати поняття “ризикована ситуація”, “ризикована поведінка” та допомогти підліткам усвідомити взаємозв’язок з ризиком ВІЛ -інфікування, формувати відповідальне ставлення до власного здоров’я.
Вступ
Мета: Активізувати увагу учасників
Знайомство. ” П’ять добрих слів”
Мета: згуртувати учасників, налаштувати на співпрацю в групі. Хід вправи. Тренер пропонує кожному учаснику групи назвати своє ім’я і сказати п’ять добрих слів про себе.
Очікування: “Острів мрій”
Мета: з’ясувати сподівання і очікування учасників від заняття. Матеріали: плакат із зображенням острова, стікери у вигляді корабликів.
Хід вправи: кожен учасник на стікерах пише своє очікування від заняття і прикріплює їх на хвилях. По закінченню заняття кораблик досягає острова мрій.
Правила роботи
Мета: повторити правила роботи групи.
Хід вправи: учасникам пропонується відповідь на запитання “Чи порушували ми правила роботи у групі? Які?” Учасники висловлюють свої думки і міркування.
Вправа “Мозкова атака”, “Ризикована поведінка – це…”
Мета: дати поняття “ризикована поведінка”, усвідомити власну відповідальність в ризикованих ситуаціях.
Хід вправи. Тренер пропонує учасникам груп дати визначення на окремих аркушах поняття “ризикована поведінка”. Кожен учасник групи записує, а потім обговорює своє думки.
Вправа “Ситуація ризику”
Мета: активізувати учасників і сприяти усвідомленню, що не тільки екстремальні ситуації вимагають відповідальних рішень.
Хід вправи:
1й етап. Учасники записують ситуації, які могли б назвати ризикованими.
2й етап. Учасники діляться на 3 групи, для того, аби знайти рішення в певних ситуаціях, які описані у попередній вправі.
Вправа “Як зміцнити здоров’я”
Мета: розкрити фактори, які сприяють зміцненню здоров’я, усвідомити відповідальність за наслідки поведінки у ризикованих ситуаціях.
Хід вправи. Учасники діляться на дві групи. Кожній групі надається ватман із зображенням дерева життя з корінням. Пропонується на коренях написати фактори, які сприяють зміцненню здоров’я. По закінченню учасники презентують свою роботу.
Підведення підсумків роботи.
Заняття 10
Тема: Залежності – тютюнопаління, алкоголь, немедичне вживання наркотиків
Мета: вплив на формування розуміння, що залежності виникають під впливом певних речовин, обставин незалежно від вашого бажання. Усвідомлення психічної та фізичної стадії залежності. Виявлення поведінкових орієнтирів стосовно наркотичних речовин, а також впевненості підлітків щодо особистих ціннісних настанов.
Методи: опитування, обговорення життєвих ситуацій, дискусія, рольова гра.
Дискусія: без чого життя може втратити сенс.
Питання для обговорення:
- поняття “залежність” у широкому (від батьків, коханих, обставин) та вузькому значенні (від речовин);
- особистий досвід тютюнопаління;
- особистий досвід вживання алкоголю;
- чому в усіх країнах існує вікове обмеження для продажу та вживання алкоголю, тютюну;
- наркотичні речовини, медичне та немедичне вживання;
- наркотик як остання допомога для хворих на онкологічні захворювання;
- коли, для чого, за яких обставин може відбуватися перший досвід вживання наркотиків;
- які можливі наслідки вживання тютюну, алкоголю, наркотиків;
- чи є серед знайомих залежні від алкоголю, наркотиків, чи подобаються вони та їхнє життя;
- причини і ситуації першого досвіду вживання наркотиків;
- приклади життєвих ситуацій.
Треба звернути увагу: на фатальність легковажного ставлення до експерименту з наркотичними речовинами, які викликають залежність.
Очікуванні результати: формування чітких уявлень про наслідки вживання наркотиків, реальне розуміння, чим це загрожує особистому здоров’ю, майбутньому. Аналіз причин першого досвіду вживання наркотиків. Самостійність висновку учасників, що відповідальність за особисте життя та поведінку – усвідомлений вибір кожного!
Рольова гра “Ти мене не вмовиш спробувати “травичку”.
Мета: виявити ціннісні настанови щодо готовності не вживати наркотики.
Хід гри: учасники групи діляться на пари, у кожній парі один гравець протягом 10 хвилин вмовляє іншого спробувати “травичку”. Як аргументовано відмовитись від цього? Потім гравці міняються ролями. Спільне обговорення учасниками групи почуттів, емоцій, які викликала гра. Складання переліку найпереконливіших аргументів за та проти наміру спробувати наркотик.
Дискусія: в житі все варто спробувати!
Треба звернути увагу: на реакцію щодо можливості стати наркоманом, на відчуття, які виникають, коли хтось змушує до того, що не хочеться робити; на стійкість позиції щодо негативного ставлення до вживання наркотичних речовин; переконаність в особистій правоті, в тому, що кожний відповідає за своє здоров’я.
Очікуванні результати: свідоме розуміння відповідальності за будь-які вчинки перед собою, своїм життям, суспільством.
Вправа “Відверто кажучи” (див. зан.3)
Домашнє завдання. Розробити звернення до своїх однолітків з метою пропаганди здорового способу життя та профілактики наркоманії у вигляді інформаційно-методичних матеріалів.
Заняття 11
Тема: Наркотики, наркозалежнісь – загроза для здоров’я, життя людини.
Мета: усвідомлене сприйняття об’єктивних відомостей про наркотики та наркозалежність і на розуміння пагубного впливу наркотиків на людське життя. Формування свідомого вибору не вживати наркотики.
Методи: обговорення життєвих ситуацій, опитування, гра.
На початку заняття учасники обмінюються розробленими інформаційно-методичними матеріалами з профілактики наркоманії, аналізують їх, відбирають найкращі.
Питання, які необхідно обговорити:
– чи дійсно немедичне вживання наркотиків шкідливе;
– чи є принципова різниця в способі вживання наркотичних речовин з огляду на результат;
– психічна та фізична наркозалежність – вигадки чи факт;
– шляхи виходу із залежностей;
– як пов’язані наркотики з ВІЛ-інфекцією;
– вживання наркотиків – соціальне явище;
– приклади життєвих ситуацій.
Треба звернути увагу: на зміни у ставленні до вживання наркотиків і готовність говорити про це; відстежити самовпевнені вислови про наркозалежність; акцентувати увагу на психічній залежності.
Очікувані результати: досягнення розуміння, що наркотик сильніший за бажання відмовитися від нього; переконаність, що вживання наркотиків має загрозу для особистості, здоров’я та життя. Свідомий вибір учасниками здорового способу життя без вживання наркотиків.
Гра “Мій товариш – наркоман”.
Мета: відтворення шляху легковажної спроби наркотику до залежності та ВІЛ-інфекції.
Хід гри: учасники протягом 25 хвилин складають опис життя знайомого (друга, вигаданої людини), який став наркоманом, потім учасники групи зачитують свої спостереження, діляться думками про причини залежності, шляхи виходу з неї.
Треба звернути увагу: на результат опрацювання кожного із випадків. Обговорити загальнолюдські та особистісні цінності життя
Очікуванні результати: досягнення розуміння, що розпочати вживати наркотики дуже легко, регулярне вживання веде до залежності, конфліктів із законом, інфікування ВІЛ, руйнування особистості, відсутності сім’ї, друзів, дітей, і, як наслідок – до смерті від передозування або хвороб. Формування готовності відповідати перед собою та суспільством за свій життєвий вибір і вчинки.
Вправа “Відверто кажучи” (див. заняття 2)
Домашнє завдання:
Подумати, яким чином ти можеш брати участь у профілактиці наркоманії та ВІЛ/СНІДу серед дітей, підлітків та молоді?
Розробити план власних дій, які можна спрямувати на друзів, товаришів, котрі вже опинилися в зоні ризику, та на профілактику наркоманії, ВІЛ/СНІДу серед однолітків.
Заняття 12
Тема: Профілактика ВІЛ/СНІДу – завдання не тільки фахівців, але і твоє особисте!
Мета: розуміння проблеми профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу не тільки як загальнолюдської проблеми, а й особистої. Формування свідомого ставлення не тільки до свого життя, а й до життя своїх товаришів, однолітків.
Методи: дискусія, опитування, обговорення життєвих ситуацій, гра.
Вправа “Хто Я?” (див. заняття 2).
Дискусія: яким чином краще проводити профілактику ВІЛ/СНІДу серед своїх друзів, товаришів, однолітків?
Питання для обговорення:
– прогнози поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні серед підлітків та молоді;
– чинники впливу на поширення ВІЛ серед підлітків та молоді;
– законодавство України про профілактику наркоманії, ВІЛ/СНІДу;
– в яких заходах суспільства з профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу ми можемо взяти участь?
– які групи підлітків та молоді найбільш уразливі до ВІЛ/СНІДу, як до них ставитися?
– наскільки доречна в нашому суспільстві стратегія “зменшення шкоди”?
– приклади життєвих ситуацій.
Треба звернути увагу: на здатність критично і відверто висловлювати особисте ставлення до проблеми та шляхів її вирішення.
Очікуванні результати: розуміння того, що наркоманія та ВІЛ-інфекція стосується кожного, формування особистої відповідальності за свої вчинки, здоров’я та життя своїх друзів, товаришів, однолітків.
Гра “Мої права та обов’язки в разі можливого ураження ВІЛ-інфекцією, ІПСШ та залежністю від наркотиків”.
Мета: усвідомлення громадських прав, обов’язків та відповідальності в разі можливого ураження ВІЛ-інфекцією, ІПСШ та залежністю від наркотиків, формування розуміння, на що законодавчо може розраховувати підліток та молода людина, як слід себе поводити при виникненні захворювань, що можна, необхідно робити, а що переслідується чинним законодавством.
Хід гри: кожний учасник групи протягом 25 хвилин записує свої права та обв’язки. Потім учасники їх обговорюють, висловлюють думки про можливі наслідки вчинків, відповідальність перед законом.
Треба звернути увагу: на усвідомлення, що незнання закону не звільняє від відповідальності.
Очікуванні результати: розуміння особистої відповідальності за своє майбутнє та майбутнє своїх друзів, товаришів, однолітків. Активна позиція кожного учасника занять – запорука зменшення поширенню негативних явищ серед підлітків та молоді в Україні.
Висновки: інформованість та засвоєння правових норм зменшить поширення наркоманії, ВІЛ/СНІДу та інших негативних явищ серед підлітків та молоді в Україні.
Домашнє завдання.
Подумайте, що робити і як жити підліткам та молоді, ураженим ВІЛ-інфекцією?
Завдання 13
Тема: Наркоманія, ВІЛ-інфекція – розплата чи випадок?
Мета: формування толерантного ставлення до наркозалежних та ВІЛ-інфікованих.
Методи: обговорення життєвих ситуацій, дискусія, рольова гра. Питання, які необхідно розглянути:
• ставлення до хворої на наркоманію та ВІЛ-інфікованої молоді у різних країнах світу;
• чи зустрічалися ви з наркозалежними, ВІЛ-інфікованими підлітками та молодими людьми, як ви ставилися до них;
• чи треба ізолювати наркозалежних та ВІЛ-інфікованих від суспільства;
• чи мають право наркозалежні та ВІЛ-інфіковані діти, підлітки та молодь навчатися в школах, перебувати у дошкільних закладах тощо;
• чи має право ВІЛ-позитивна жінка народжувати дітей;
• приклади життєвих ситуацій.
Дискусія: права та обов’язки наркозалежних та ВІЛ-інфікованих підлітків і молоді.
Треба звернути увагу: наскільки судження учасників відповідають знанням, отриманим на попередніх заняттях.
Очікувані результати: формування ставлення до наркозалежних та ВІЛ-інфікованих підлітків та молодих людей як до звичайних членів суспільства, визнання їхніх прав на повноцінне життя.
Рольова гра «Я — наркозалежний, я — ВІЛ-інфікований».
Мета: формування толерантності та дружніх почуттів до наркозалежних і ВІЛ-інфікованих.
Хід гри: учасники групи по черзі виходять у коло і вимовляють: «Я наркозалежний, я — ВІЛ-інфікований». Після того, як кожний відчув себе в ролі наркозалежного і ВІЛ-інфікованого, учасники групи обмінюються своїми почуттями, переживаннями, коли були в ролі «хворої» та «здорової людини».
Треба звернути увагу: на почуття, які виникли в ході ролі ВІЛ-інфікованого, чи легко було говорити перед усіма про своє особисте, чи з’явилося відчуття страху, чи змінилося ставлення до наркозалежних та ВІЛ-інфікованих, коли у ролі хворої людини ви бачили свого товариша.
Очікувані результати: позитивне ставлення до наркозалежних та ВІЛ-позитивних підлітків і молодих людей, бажання допомогти. Розуміння переваг здорового способу життя, бажання його пропагувати і стверджувати особистим прикладом.
Вправа “Відверто кажучи”
(див. заняття 2).
Домашнє завдання.
Уявіть себе волонтером профілактичних програм. Ви ведете здоровий спосіб життя. Чи є це прикладом для інших?
ЗАНЯТТЯ 14
Тема: Особистий план дій з профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу серед дітей, підлітків та молоді.
Мета: формування бажання вести здоровий спосіб життя. Осмислення і систематизація отриманих у процесі занять знань та умінь. Можливості застосувати їх на практиці.
Методи: дискусія, обговорення життєвих ситуацій, бесіда, практичне заняття.
Вправа “Хто Я?” (див. заняття 2).
Дискусія: чи може ваш здоровий спосіб життя бути прикладом для інших? Чи можлива зміна небезпечної поведінки чи сексуальних стосунків на більш безпечну?
Питання, які необхідно розглянути:
• здоровий спосіб життя — данина моді чи необхідність;
• переваги здорового способу життя;
• набуття позитивного життєвого досвіду;
• чи допоможуть профілактичні програми пропаганді здорового способу життя змінити небезпечну поведінку наркозалежних та сексуальні стосунки підлітків та молоді на більш безпечні;
• приклади життєвих ситуацій.
Треба звернути увагу: наскільки висловлювання учасників відповідають знанням та практичним навичкам, сформованих на попередніх заняттях; чи збільшився позитивний життєвий досвід.
Очікувані результати: бажання вести здоровий спосіб життя, брати участь у реалізації профілактичних програм за методикою «рівний-рівному».
Висновки: систематичне опрацювання життєвих ситуацій, пов’язаних зі зловживанням наркотичних речовин та можливостями ураження ВІЛ-інфекцією, активне обговорення негативного життєвого досвіду поступово веде учасників занять до пошуку найбільш ефективних варіантів вирішення життєвих ситуацій, набуття стійкого позитивного досвіду.
ЗАНЯТТЯ 15
Тема: Кроки до УСПІХУ
Мета: узагальнити знання учнів про ВІЛ/СНІД,
виробити стійку життєву позицію.
Розминка Вправа “Встигни вставити слово”
Учасники стоять в колі і кидають один одному м’яч. Учасник, який кидає м’яч називає будь-який іменник. Той, хто ловить м’яч повинен назвати дієслово до цього іменника і т.д.
Основна частина. Реклама “Здоровий спосіб життя – крок до успіху”.
Мета: створити рекламу на тему здорового способу життя, закріпити знання та навички зданої проблеми.
Учасники об’єднуються в групи.
Кожній групі пропонується скласти пам’ятку “Кроки до успіху”. Подається орієнтовний варіант пам’ятки:
- зовнішні дані;
- талант
- здоровий спосіб життя;
- освіта тощо.
Після цього пропонується зробити позначки біля трьох кроків, які вважаються головними на шляху до успіху. Потім відбувається обговорення і визначаються пріоритети молоді.
Рефлексія.
- Яке місце у вашому житті посідає піклування про власне здоров’я та здоров’я близьких людей?
-Назвіть складові вашого успіху.
- Чи вважаєте ви себе успішною людиною? Чому?